Донецький Меморіал • Харківська правозахисна група
Eng

Звіт про результати моніторингового візиту до ДУ “Менської медичної частини №91”

  Андрій Діденко, Артемій Шумний  
Виявлено ґратчасту перегородку в приміщенні медичного приймання, відсутність фотофіксації тілесних ушкоджень у медичній документації, непроведення дезінфекції одягу та постільних речей, а також вакантність посад лікарів-психіатрів за наявності 58 засуджених із психічними розладами.

12.10.2026 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, з урахуванням положень Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правил Нельсона Мандели) та практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України “Відвідування установ виконання покарань” групою моніторів ГО “Харківська правозахисна група” здійснено відвідування державної установи “Менська медична частина №91” філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Чернігівській області (далі — медична частина, установа, заклад). Здійснено черговий плановий візит без попередження. Попередній візит відбувся 13.10.2023 року.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіти моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проведено в межах проєкту “Покращення гуманних умов в місцях несвободи шляхом зміцнення національної превентивної системи в Україні”, що здійснюється завдяки фінансовій підтримці Фонду демократії ООН (UNDEF).

Відвідування здійснили монітори:

  • Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ (Національний превентивний механізм), член консультативної ради НПМ;
  • Артемій Шумний — журналіст інформаційного агентства “Захист в’язнів України / PROTECTION FOR PRISONERS OF UKRAINE”, юрист Харківської правозахисної групи, монітор НПМ.

За результатами моніторингового відвідування медичної частини, яка забезпечує обслуговування 427 засуджених, виявлено порушення вимог національного законодавства та міжнародних стандартів щодо організації медичної допомоги, документування тілесних ушкоджень і санітарно-протиепідемічного забезпечення.

Зокрема, приміщення медичного приймання обладнане стаціонарною металевою ґратчастою перегородкою, що суперечить принципам поваги до людської гідності та рекомендаціям Європейського комітету із запобігання катуванням. У медичній документації засудженого, тілесні ушкодження якого зареєстровано 23.09.2026 року, відсутні обов’язкові фотоматеріали. Крім того, протягом двох останніх передбачених етапів не проводилася дезінфекція одягу та постільних речей засуджених.

Встановлено неповну укомплектованість медичного персоналу, зокрема вакантність посад лікарів психіатричного профілю загальним обсягом 1,0 штатної одиниці, попри перебування під медичним наглядом 58 засуджених із психічними розладами. Водночас фактів ненадання їм психіатричної допомоги не встановлено.

Повторне виявлення окремих недоліків, зафіксованих під час попереднього відвідування у жовтні 2023 року, свідчить про їх тривалий характер та недостатню ефективність заходів щодо усунення раніше встановлених порушень.

Загальна інформація

Менська медична частина №91 філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” в Чернігівській області здійснює медичне забезпечення засуджених, які відбувають покарання в ДУ “Менська виправна колонія (№91)”. На момент моніторингового відвідування завідувачем медичної частини був Гаврик Єгор Юрійович.

Відповідно до наданих статистичних відомостей, на момент моніторингового відвідування в установі перебували 427 засуджених. Медична частина забезпечує проведення первинних і профілактичних медичних оглядів, надання амбулаторної та невідкладної медичної допомоги, динамічне спостереження за особами із хронічними захворюваннями, а також організацію консультацій лікарів-спеціалістів і госпіталізації засуджених до закладів охорони здоров’я.

За наданою інформацією, протягом 2025 року проведено 305 первинних медичних оглядів засуджених після прибуття до установи, у 2026 році — 288. Кількість звернень по медичну допомогу становила відповідно 8760 та 7496, профілактичних оглядів — 455 і 350. На консультації до лікарів-спеціалістів за межами установи у 2025 році направлено 53 особи, у 2026 році — 68. На момент візиту четверо засуджених очікували призначених консультацій або обстежень.

За даними медичної частини, під медичним наглядом перебували 117 засуджених із серцево-судинними захворюваннями, 58 — із психічними розладами, 10 — із цукровим діабетом, зокрема один інсулінозалежний. П’ятеро засуджених отримували антиретровірусну терапію. Осіб з активним туберкульозом, за даними адміністрації, не виявлено. Троє засуджених потребували стороннього догляду або допоміжних засобів пересування.

Медична допомога засудженим надається безпосередньо в медичній частині, а за наявності відповідних медичних показань організовується їх направлення до спеціалізованих закладів охорони здоров’я. За наданими відомостями, протягом 2025 року зафіксовано 10 викликів екстреної медичної допомоги, у 2026 році — 13. Випадків зареєстрованої відмови в госпіталізації не зазначено. На момент моніторингового відвідування засуджених, які очікували госпіталізації, не було.

Протягом 2025 року зареєстровано два випадки смерті засуджених, у 2026 році — три. У наданих статистичних відомостях також зазначено по одному випадку спроби самогубства в кожному із цих років. У 2026 році двох засуджених звільнено від подальшого відбування покарання у зв’язку з тяжкими захворюваннями.

У медичній частині ведеться облікова документація щодо звернень засуджених по медичну допомогу, викликів екстреної медичної допомоги, виявлення тілесних ушкоджень та направлень на госпіталізацію.

Виявлені порушення національного та міжнародного законодавства

Під час моніторингового відвідування медичної частини установи виявлено порушення вимог національного законодавства України та міжнародних стандартів у сфері охорони здоров’я та поводження з особами, позбавленими волі, які свідчать про недоліки в організації медичного забезпечення та створюють ризики неналежного надання медичної допомоги, порушення права на охорону здоров’я, а за певних обставин — і права на захист від нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження, гарантованого статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме:

1. Під час відвідування медичної частини №91 встановлено, що приміщення, призначене для медичного приймання засуджених, обладнане стаціонарною металевою ґратчастою перегородкою, яка фізично відокремлює пацієнта від медичного працівника. Конструкція складається з металевих прутів, має невеликий отвір та горизонтальну полицю для передачі документів або інших предметів. Фактично місце приймання облаштоване за принципом кліткової конструкції, що не відповідає характеру відносин між медичним працівником і пацієнтом та міжнародним стандартам надання медичної допомоги особам, позбавленим волі.

Наявність зазначеної конструкції створює фізичні перешкоди для безпосереднього контакту лікаря із засудженим, ускладнює проведення повноцінного клінічного огляду, оцінювання загального стану здоров’я та встановлення довірчих відносин між медичним працівником і пацієнтом. Розміщення засудженого за металевими ґратами під час звернення по медичну допомогу надає медичному прийманню невиправдано ізоляційного характеру, що не узгоджується з принципами медичної етики, гуманного поводження та поваги до людської гідності.

Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу до своєї гідності. Статтею 49 Конституції України гарантовано право на охорону здоров’я та медичну допомогу. Згідно зі статтею 8 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право на гуманне ставлення та повагу до людської гідності, а також на охорону здоров’я. Стаття 116 цього Кодексу визначає засади медико-санітарного забезпечення засуджених до позбавлення волі.

Крім того, стаття 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я гарантує пацієнтові право на таємницю про стан здоров’я, факт звернення по медичну допомогу, діагноз і відомості, одержані під час медичного обстеження. Належна організація медичного приймання передбачає створення умов для конфіденційного спілкування між лікарем і пацієнтом, безпосереднього проведення необхідних обстежень та дотримання професійних стандартів медичної допомоги. Використання стаціонарних ґратчастих конструкцій не сприяє забезпеченню таких умов.

На неприпустимість подібної практики особливу увагу звертав Європейський комітет із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК). Зокрема, у пункті 60 доповіді CPT/Inf (2020) 40 за результатами відвідування України Комітет розкритикував практику використання кліток і металевих ґратчастих перегородок у медичних приміщеннях пенітенціарних установ. КЗК наголосив, що систематичне фізичне відокремлення засуджених від медичних працівників під час консультацій і процедур принижує людську гідність, перешкоджає встановленню належних відносин між лікарем і пацієнтом та може негативно впливати на якість медичного обстеження. Комітет рекомендував українській владі демонтувати клітки та ґратчасті конструкції в медичних приміщеннях установ виконання покарань і припинити відповідну практику.

Зазначені вимоги узгоджуються з положеннями Європейських пенітенціарних правил, затверджених Рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи Rec (2006) 2 у редакції 2020 року. Зокрема, правило 40.3 передбачає забезпечення засудженим доступу до медичних послуг без дискримінації за ознакою їхнього правового статусу, правило 42 регламентує проведення медичних оглядів, а правило 42.3(a) зобов’язує лікаря дотримуватися звичайних правил медичної конфіденційності. Правило 43 визначає обов’язки медичних працівників щодо охорони фізичного та психічного здоров’я осіб, які перебувають в установах виконання покарань.

Відповідно до правила 1 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правил Нельсона Мандели) всі ув’язнені повинні користуватися повагою, зумовленою притаманною їм людською гідністю та цінністю як особистостей. Правило 24 передбачає, що надання медичної допомоги ув’язненим є обов’язком держави, а медичні послуги повинні відповідати стандартам, доступним у суспільстві. Правило 31 закріплює необхідність забезпечення конфіденційності медичних оглядів, а правило 32 встановлює, що відносини між медичним працівником і ув’язненим повинні ґрунтуватися на тих самих етичних та професійних стандартах, які застосовуються до пацієнтів поза місцями несвободи.

Заходи безпеки під час надання медичної допомоги засудженим повинні бути обґрунтованими, пропорційними конкретним ризикам і не можуть застосовуватися таким чином, щоб без належної необхідності обмежувати можливість проведення медичного огляду або принижувати людську гідність пацієнта. Забезпечення безпеки медичного персоналу не повинно досягатися шляхом систематичного фізичного відокремлення всіх засуджених від лікаря незалежно від індивідуальних обставин.

Таким чином, облаштування приміщення медичного приймання стаціонарною металевою ґратчастою перегородкою не узгоджується з міжнародними стандартами медичного забезпечення осіб, позбавлених волі, та прямо суперечить рекомендаціям КЗК щодо демонтажу кліток і ґратчастих конструкцій у медичних приміщеннях пенітенціарних установ. Така організація приймання створює необґрунтовані фізичні бар’єри між медичним працівником і пацієнтом, ускладнює забезпечення належних умов медичного обстеження та не відповідає принципам поваги до людської гідності засуджених. 

2. Під час моніторингового відвідування Менської медичної частини №91 встановлено порушення вимог щодо належного документування тілесних ушкоджень засуджених.

Зокрема, за результатами дослідження журналу обліку тілесних ушкоджень встановлено, що 23.09.2026 року у засудженого С. були зафіксовані тілесні ушкодження. Водночас під час вивчення його медичної карти амбулаторного хворого (форма первинної облікової документації №025/о) встановлено відсутність фотографій виявлених тілесних ушкоджень, які відповідно до встановленого порядку мають додаватися до довідки про їх виявлення та долучатися до медичної документації.

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, у разі виявлення тілесних ушкоджень у засудженого медичний працівник складає довідку, в якій зазначаються обставини їх отримання, медичні показники, характер, розміри та розташування ушкоджень. До зазначеної довідки обов’язково додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень, а відповідна документація долучається до медичної карти амбулаторного хворого.

Належне документування тілесних ушкоджень осіб, позбавлених волі, є однією з основних гарантій запобігання катуванням та іншим формам жорстокого поводження. Повна й об’єктивна медична фіксація таких ушкоджень має важливе значення для встановлення обставин їх виникнення, забезпечення можливості подальшої незалежної медичної оцінки та ефективного розслідування можливих випадків насильства.

Особливе значення має фотофіксація тілесних ушкоджень, оскільки вона дозволяє зберегти їхні об’єктивні зовнішні ознаки, зокрема локалізацію, розміри, форму та характер, які з часом можуть змінюватися або зникати. Відсутність відповідних фотоматеріалів у медичній документації обмежує можливості подальшої перевірки повноти та достовірності первинного медичного огляду, а також зіставлення зафіксованих ушкоджень із повідомленими обставинами їх отримання.

Зазначені вимоги узгоджуються з міжнародними стандартами документування можливих випадків катувань та інших форм жорстокого поводження, зокрема положеннями Стамбульського протоколу, який передбачає необхідність ретельного медичного обстеження, детального опису виявлених тілесних ушкоджень та їх фотографування з метою забезпечення належної доказової бази.

Таким чином, встановлена відсутність фотографій тілесних ушкоджень у медичній карті амбулаторного хворого засудженого С. свідчить про недотримання встановленого порядку їх медичного документування. Зазначене порушення ускладнює подальшу об’єктивну оцінку характеру та походження ушкоджень і послаблює гарантії своєчасного виявлення та ефективного розслідування можливих випадків неналежного поводження із засудженими.

3. Під час моніторингового відвідування Менської медичної частини №91 досліджено питання здійснення санітарно-протиепідемічного контролю за дезінфекцією одягу та постільних речей засуджених. Зокрема, за результатами вивчення журналу обліку дезінфекції одягу та постільних речей встановлено, що протягом двох останніх передбачених етапів відповідні дезінфекційні заходи не проводилися. Останній запис у журналі датований 30.09.2026 року, тоді як два етапи прибули вже після цієї дати. 

Відповідно до статті 116 Кримінально-виконавчого кодексу України у місцях позбавлення волі організовується необхідна лікувально-профілактична та санітарно-протиепідемічна робота. Стаття 115 цього Кодексу передбачає забезпечення засуджених житлово-побутовими умовами, що відповідають правилам санітарії та гігієни.

Порядок організації дезінфекційних заходів визначено Положенням про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2012 року №849/5. Зокрема, пунктом 3.19 розділу III передбачено організацію дезінфекційної обробки речового майна та контроль за її проведенням. Додатком 8 до зазначеного Положення встановлено форму журналу обліку дезінфекції одягу та постільних речей, який використовується для документування відповідних заходів.

Водночас необхідно розмежовувати безпосередню організацію та проведення дезінфекції, що належить до господарського забезпечення установи виконання покарань, і санітарно-протиепідемічні функції медичної частини. Останні передбачають участь медичних працівників у профілактиці інфекційних і паразитарних захворювань, оцінюванні відповідних ризиків та здійсненні контролю в межах визначених повноважень.

Непроведення дезінфекції протягом двох останніх передбачених етапів є обставиною, що має істотне значення для оцінки належності санітарно-протиепідемічного забезпечення засуджених. В умовах спільного проживання, тривалого використання постільних речей та обмежених можливостей самостійної санітарної обробки особистих речей такі недоліки створюють додаткові ризики поширення інфекційних і паразитарних захворювань, зокрема педикульозу та корости.

Зазначене питання також пов’язане з дотриманням міжнародних стандартів поводження з особами, позбавленими волі. Правила 19 і 21 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правил Нельсона Мандели) передбачають забезпечення належної чистоти одягу та постільних речей, їх регулярного прання, заміни й утримання в належному гігієнічному стані.

Таким чином, встановлене непроведення дезінфекції одягу та постільних речей протягом двох останніх передбачених етапів свідчить про наявність недоліків у загальній системі санітарно-протиепідемічного забезпечення установи. Водночас сам по собі цей факт не дає достатніх підстав для висновку про неналежне виконання посадових обов’язків працівниками медичної частини без дослідження здійснених ними контрольних заходів, документування виявлених недоліків та інформування адміністрації установи. Разом із тим зазначені обставини мають безпосереднє значення для оцінки ефективності профілактичної роботи та забезпечення права засуджених на охорону здоров’я.

4. Під час моніторингового відвідування Менської медичної частини №91 досліджено відомості щодо штатної чисельності медичних працівників, фактичної укомплектованості посад та залучення фахівців для надання медичної допомоги засудженим. 

Відповідно до наданих статистичних даних, штатним розписом медичної частини передбачено 3,5 штатної одиниці лікарських посад, 8,5 штатної одиниці середнього медичного персоналу та 0,5 штатної одиниці молодшого медичного персоналу. В узагальнених відомостях зазначено, що фактично зайнято відповідно 2,75, 8 та 0,5 штатної одиниці.

Згідно з деталізованою інформацією про лікарський персонал, у медичній частині працюють лікар-хірург, лікар-стоматолог, лікар загальної практики — сімейний лікар та лікар-рентгенолог, кожен на 0,5 штатної одиниці. Водночас вакантними зазначено 0,5 штатної одиниці лікаря-психіатра, 0,5 штатної одиниці іншої посади лікаря психіатричного профілю, 0,25 штатної одиниці лікаря загальної практики — сімейного лікаря та 0,5 штатної одиниці сестри медичної зі стоматології.

Окремо в наданій інформації щодо забезпечення медичною допомогою власним персоналом або залученими фахівцями зазначено наявність лікаря-стоматолога у складі власного персоналу на 0,5 штатної одиниці та залучення лікаря загальної практики — сімейного лікаря на 0,25 ставки. Відомостей про наявність власного або залученого лікаря-психіатра та лікаря-фтизіатра не наведено.

Особливої уваги заслуговує кадрове забезпечення психіатричної допомоги. За наданими статистичними даними, під медичним наглядом перебувають 58 засуджених із психічними розладами. При цьому в кадрових відомостях зазначено дві вакантні посади лікарів психіатричного профілю загальним обсягом 1,0 штатної одиниці.

Відповідно до статей 8 та 116 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право на охорону здоров’я та отримання медичної допомоги. Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затверджений спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, регламентує організацію медичного забезпечення засуджених, зокрема отримання необхідної спеціалізованої медичної допомоги.

Згідно з правилом 40.5 Європейських пенітенціарних правил засуджені повинні мати доступ до всіх необхідних медичних, хірургічних і психіатричних послуг, включно з тими, що доступні в суспільстві. Правило 25 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правил Нельсона Мандели) передбачає організацію медичної служби, здатної оцінювати, підтримувати та поліпшувати фізичне та психічне здоров’я ув’язнених, із забезпеченням достатньої кількості кваліфікованого персоналу та доступності спеціалізованої допомоги.

Таким чином, результати дослідження засвідчили неповну укомплектованість медичної частини медичними працівниками, зокрема наявність вакантних посад лікарів психіатричного профілю. Зазначена обставина має особливе значення з огляду на перебування під медичним наглядом 58 засуджених із психічними розладами.

З огляду на відсутність у медичній частині лікаря-психіатра та перебування під медичним наглядом 58 засуджених із психічними розладами, є обґрунтовані підстави припускати існування ризиків неналежного забезпечення зазначених осіб своєчасною, доступною та безперервною психіатричною допомогою. Водночас надані відомості не дозволяють встановити фактичні випадки ненадання такої допомоги.

Рекомендації:

1. Забезпечити належні умови проведення медичних оглядів засуджених, демонтувавши стаціонарну металеву ґратчасту перегородку в приміщенні медичного приймання. Організувати надання медичної допомоги з дотриманням принципів поваги до людської гідності, медичної конфіденційності та професійної етики відповідно до Європейських пенітенціарних правил, Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правил Нельсона Мандели) та рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням, викладених у пункті 60 доповіді CPT/Inf (2020) 40.

2. Забезпечити неухильне дотримання встановленого порядку документування тілесних ушкоджень засуджених, зокрема проведення обов’язкової фотофіксації виявлених ушкоджень, належне оформлення відповідних медичних довідок та долучення фотоматеріалів до медичних карт амбулаторних хворих відповідно до вимог пункту 3 глави 1 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572.

3. Забезпечити своєчасне та систематичне проведення дезінфекції одягу і постільних речей засуджених відповідно до вимог Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2012 року №849/5. Забезпечити належний облік проведених дезінфекційних заходів, а також здійснення медичними працівниками санітарно-протиепідемічного контролю в межах визначених повноважень.

4. Забезпечити належну укомплектованість Менської медичної частини №91 медичними працівниками, насамперед лікарями психіатричного профілю, з урахуванням потреб засуджених у спеціалізованій медичній допомозі. До заповнення вакантних посад забезпечити доступ засуджених до консультацій лікаря-психіатра та необхідної психіатричної допомоги відповідно до медичних показань.

5. Забезпечити повноту, достовірність та узгодженість кадрового обліку медичної частини, зокрема відомостей про штатні посади, фактичну їх укомплектованість, вакантні посади та залучених лікарів-спеціалістів, із чітким розмежуванням власного персоналу й залучених фахівців.


Матеріал створено в межах проєкту “Seeking Justice for Survivors”, що реалізується ДІГНІТІ – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.

поділитися інформацією