«Безпорядок» відвідування в’язниць журналістами
Під час організації візитів журналістів до установ виконання покарань практично завжди я чув застереження представників пенітенціарної служби: якщо установу має намір відвідувати журналіст центрального (всеукраїнського) видання - треба дозвіл отримувати «у Києві». Для відвідин журналістом місцевого (регіонального) засобу масової інформації достатньо дозволу керівництва територіального органу пенітенціарної служби. При цьому місцеві керівники органів ДПтСУ завжди відмовляли у відвідинах колоній журналістам центральних ЗМІ у випадку, якщо ті не мали дозволу «з Києва».
Насправді такий порядок отримання дозволу на відвідини установ виконання покарань журналістами центральних видань ЗМІ відсутній. В цьому міг пересвідчитись будь-який журналіст та навіть будь-який громадянин, якби звернувся до ДПтСУ з відповідним запитом.
Саме так зробив «Донецький Меморіал» і отримав таку відповідь:
«на даний час нормативний акт, який визначає порядок відвідування установ виконання покарань представниками засобів масової інформації, відсутній. Надання дозволу на відвідування установ виконання покарань здійснюється у порядку, визначеному частиною другою статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України, згідно з вимогами якої представники засобів масової інформації та інші особи можуть їх відвідувати за спеціальним дозволом адміністрації цих установ або органів управління зазначеними установами» (лист № 2/2/1-1084-Сд/ 2-13 від 21.02.2012 р.).
Отже, навіть начальник будь-якої установи має повноваження дозволити (або не дозволити) відвідування його установи. Можливі інші погодження такого допуску – виключно його вибір та ініціатива, і він має вирішувати такі питання самотужки, всередині відомства. Це його клопіт – радитись з керівництвом обласного управління пенітенціарної служби або з керівництвом центрального відомства. Вимога до журналістів самим погоджувати дозвіл відвідувати установу чи то з обласним управлінням пенітенціарної служби, чи то з керівництвом центрального відомства - незаконні. Просто тому, що законом не передбачені.