Харківський слідчий ізолятор

Державна установа «Харківський слідчий ізолятор» є однією з найстаріших пенітенціарних установ України та безперервно функціонує вже понад півтора століття.

Установа розташована на Холодній Горі в місті Харкові та входить до структури Державної кримінально-виконавчої служби України.

Сьогодні вона забезпечує тримання осіб, узятих під варту, а також окремих категорій засуджених відповідно до вимог кримінального процесуального та кримінально-виконавчого законодавства України.

Історія установи бере початок у середині XIX століття. Після затвердження 15 квітня 1839 року «Положення про Харківську арештантську роту цивільного відомства» було прийнято рішення про будівництво нового комплексу на західній околиці Харкова. Будівельні роботи розпочалися у 1843 році та завершилися у 1847 році. Уже в 1848 році арештантська рота розпочала свою діяльність. Саме цей комплекс став першою великою кам'яною спорудою Холодної Гори та фактично започаткував розвиток цієї частини міста.

Наприкінці XIX століття внаслідок реформування пенітенціарної системи Російської імперії Харківська арештантська рота була реорганізована у виправно-арештантське відділення, а згодом — у пересильно-каторжну в'язницю.

Після прийняття у 1900 році закону про обмеження заслання було розпочато масштабну реконструкцію комплексу. На ці потреби урядом було виділено значні кошти, що дозволило вже у 1903 році звести більшість будівель, які й сьогодні формують історичне ядро Харківського слідчого ізолятора та сусідньої Холодногірської виправної колонії № 18.

Установа відігравала важливу роль у суспільному житті країни. Наприкінці XIX — на початку XX століття тут діяла школа для ув'язнених, а серед осіб, які перебували під вартою в різні роки, були відомі діячі революційного руху та громадського життя. За більш ніж 175 років існування установа неодноразово змінювала свою назву та підпорядкування, відображаючи історичні трансформації державної пенітенціарної системи. Під час Другої світової війни комплекс зазнав одного з найтрагічніших періодів своєї історії.

У роки німецької окупації Харкова на його території функціонували міська в'язниця гебітскомісаріату та табір для військовополонених «Шталаг-364», через який пройшли тисячі військовополонених і цивільних осіб.

Після визволення Харкова установа була відновлена як слідча в'язниця, а в 1949 році територію історичного комплексу остаточно розмежовано між сучасним Харківським слідчим ізолятором та Холодногірською виправною колонією № 18.

Після проголошення незалежності України Харківський слідчий ізолятор увійшов до структури національної пенітенціарної системи та сьогодні є одним із найбільших слідчих ізоляторів держави. В установі функціонує сектор максимального рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, а також забезпечується тримання осіб, узятих під варту, засуджених, залишених для виконання робіт з господарського обслуговування, та інших категорій осіб відповідно до законодавства.

З початком повномасштабної збройної агресії Р. Ф. Харків опинився під постійними ракетними, артилерійськими та безпілотними ударами. Попри надзвичайно складну безпекову ситуацію, Харківський слідчий ізолятор продовжив виконувати свої функції.

Адміністрація установи забезпечує безперервне функціонування режимних служб, підтримує належні умови тримання осіб, узятих під варту. Харківський слідчий ізолятор є не лише важливою складовою сучасної пенітенціарної системи України, а й визначною історичною пам'яткою, яка понад півтора століття відображає розвиток системи виконання покарань та кримінальної юстиції на українських землях.

Контактна інформація Державна установа «Харківський слідчий ізолятор» 61093, Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99

Начальник установи: КУРИЛО Вадим Віталійович

Телефон: (057) 370-67-76 E-mail: [email protected]