Кримінально-виконавча система потребує реформування
У серпні 2006 року Уряд затвердив Державну програму покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на 2006 - 2010 роки (далі - Програма). Її основна мета, зокрема, - приведення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, у відповідність з вимогами законодавства та європейськими нормами і стандартами. Крім того, Програма має забезпечити безумовне дотримання прав людини і громадянина в місцях позбавлення волі, стабільне функціонування органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств, закладів охорони здоров'я і навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби.
Колегія Рахункової палати під головуванням Валентина Симоненка за результатами аудиту стану виконання Програми зробила висновок, що внаслідок неефективної управлінської діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань протягом 2006-2008 років виконано лише десяту частину її завдань, передбачених на цей період.
Як встановили фахівці Рахункової палати, Міністерство економіки України та Міністерство фінансів України не забезпечили власну взаємодію з питань контролю і звітності про виконання програми, формально узагальнюючи інформацію, надану Департаментом з виконання покарань, без аналізу реального стану виконання її заходів.
Поза увагою Міністерства юстиції України залишилося питання приведення нормативної бази діяльності кримінально-виконавчої служби, зокрема, кримінально-виконавчої інспекції, у відповідність з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), практикою Європейського суду з прав людини та Європейськими пенітенціарними правилами. У той же час, регіональні державні адміністрації практично усунулися від виконання заходів. Внаслідок цього, умови утримання засуджених та осіб, взятих під варту, суттєво не покращилися.
Встановлено, що засуджені не забезпечені житловою площею за існуючими нормативами. В жодній установі або слідчому ізоляторі умови тримання засуджених та осіб, взятих під варту, не відповідають вимогам законодавства та європейським нормам і стандартам, ратифікованим Україною.
Внаслідок недотримання норм будівельного законодавства не було побудовано у визначений програмою строк корпус слідчого ізолятору та два поверхи корпусу для жінок у Київському СІЗО, а вартість проекту зросла майже вдвічі.
У місцях позбавлення волі не забезпечено безумовне дотримання прав людини і громадянина, більшість органів виконання покарань, заклади охорони здоров'я і навчальні заклади Державної кримінально-виконавчої служби функціонують у непристосованих для роботи умовах.
Колегія Рахункової палати зробила висновок про нагальну необхідність реформування кримінально-виконавчої системи. У тому числі - шляхом удосконалення чинного законодавства в сфері виконання покарань, розширення переліку альтернативних видів покарань, не пов'язаних із позбавленням волі. Це забезпечило б скорочення чисельності засуджених та ув´язнених осіб в установах виконання покарань і, як наслідок, зниження фінансового навантаження на державний бюджет, підвищення ефективності використання бюджетних коштів на утримання засуджених.
Прес-служба Рахункової палати
Колегія Рахункової палати під головуванням Валентина Симоненка за результатами аудиту стану виконання Програми зробила висновок, що внаслідок неефективної управлінської діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань протягом 2006-2008 років виконано лише десяту частину її завдань, передбачених на цей період.
Як встановили фахівці Рахункової палати, Міністерство економіки України та Міністерство фінансів України не забезпечили власну взаємодію з питань контролю і звітності про виконання програми, формально узагальнюючи інформацію, надану Департаментом з виконання покарань, без аналізу реального стану виконання її заходів.
Поза увагою Міністерства юстиції України залишилося питання приведення нормативної бази діяльності кримінально-виконавчої служби, зокрема, кримінально-виконавчої інспекції, у відповідність з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), практикою Європейського суду з прав людини та Європейськими пенітенціарними правилами. У той же час, регіональні державні адміністрації практично усунулися від виконання заходів. Внаслідок цього, умови утримання засуджених та осіб, взятих під варту, суттєво не покращилися.
Встановлено, що засуджені не забезпечені житловою площею за існуючими нормативами. В жодній установі або слідчому ізоляторі умови тримання засуджених та осіб, взятих під варту, не відповідають вимогам законодавства та європейським нормам і стандартам, ратифікованим Україною.
Внаслідок недотримання норм будівельного законодавства не було побудовано у визначений програмою строк корпус слідчого ізолятору та два поверхи корпусу для жінок у Київському СІЗО, а вартість проекту зросла майже вдвічі.
У місцях позбавлення волі не забезпечено безумовне дотримання прав людини і громадянина, більшість органів виконання покарань, заклади охорони здоров'я і навчальні заклади Державної кримінально-виконавчої служби функціонують у непристосованих для роботи умовах.
Колегія Рахункової палати зробила висновок про нагальну необхідність реформування кримінально-виконавчої системи. У тому числі - шляхом удосконалення чинного законодавства в сфері виконання покарань, розширення переліку альтернативних видів покарань, не пов'язаних із позбавленням волі. Це забезпечило б скорочення чисельності засуджених та ув´язнених осіб в установах виконання покарань і, як наслідок, зниження фінансового навантаження на державний бюджет, підвищення ефективності використання бюджетних коштів на утримання засуджених.
Прес-служба Рахункової палати
щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном